Робота в соціальних мережах виводить книгозбірні на новий рівень організації праці, надання послуг та бібліотечного обслуговування, що в свою чергу несе певні ризики, зокрема:

РИЗИКИ: оприлюднення «закритої» інформації про заклад,  приватних відомостей про співробітників тощо.

ЗАХИСТ: інструктаж персоналу про обмеження публікації особистої, корпоративної інформації в соціальних мережах, блогах, систематичний моніторинг коректності контента.

РИЗИКИ: зараження IT-інфраструктури закладу вірусами і спамом.

ЗАХИСТ: обмеження парку ПК, з яких є доступ до мережі; встановлення і своєчасне оновлення антивірусних програм; інструктаж персоналу про правила IT-безпеки.

РИЗИК: зниження продуктивності праці через відвідування працівниками соціальних мереж.

ЗАХИСТ: заборона доступу до соціальних мереж для всіх співробітників, за винятком службової необхідності.

КУЛЬТУРА ВІРТУАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ

На «території» Інтернету сформувалися певні правила поведінки, традиції, культура спілкування, яка має назву «нетикет».

Мережевий етикет (Інтернет етикет, нетикетт) – формальні правила поведінки, спілкування. У мережі Інтернет, яка теж є суспільною групою, також сформувалися свої загальновизнані правила, на базі яких будується спілкування в мережі.

Використовуючи електронні комунікації та працюючи в соціальних мережах, користувачі можуть ненароком або навмисне порушувати правила: наклеп, самореклама, дезінформація, плагіат, образи та перехід на особистості, ін. Саме дотримання певних правил поведінки у віртуальному середовищі забезпечить комфортну та безпечну роботу гізних груп користувачів.

Правила мережевого етикету

1. Пам’ятайте, що Ви розмовляєте з людиною.
2. Дотримуйтесь тих самих стандартів поведінки, що й у реальному житті.
3. Пам’ятайте, що Ви знаходитесь у кіберпросторі.
4. Поважайте час і можливості інших.
5. Зберігайте особистість.
6. Допомагайте іншим там, де Ви це можете зробити.
7. Не втручайтеся в конфлікти й не допускайте їх.
8. Поважайте право на приватне листування.
9. Не зловживайте своїми можливостями.
10. Навчіться вибачати іншим їхні помилки.

Інформаційна безпека

Інтернет є важливим інструментом для особистого та професійного спілкування. Проте ним можуть також зловживати, наприклад, використовувати для розсилання комп’ютерних вірусів і небажаної пошти, отримання інформації особистого характеру з метою пограбування, шантажу, переслідувань, розповсюдження і залучення до порнографії, інформування про сайти, небезпечні для дітей (сайти, що містять інформацію про секти, наркотики та їх виготовлення, суїциди, різні види насильства). Для уникнення помилок в мережі необхідно знати деякі поняття:

Спам (англ. spam) – масова розсилка кореспонденції рекламного чи іншого характеру людям, які не висловили бажання її одержувати. Передусім термін «спам» стосується рекламних електронних листів.

Способи поширення спаму:

Електронна пошта – найбільший потік спаму поширюється через електронну пошту (e-mail). В даний час частка вірусів і спаму в загальному трафіку електронної пошти становить за різними оцінками від 85 до 95 відсотків.

Миттєві повідомлення: з розвитком служб миттєвих повідомлень, таких як ICQ, AI і ін., спамери почали використовувати їх для своїх цілей. Окремі служби надають список користувачів для розсилання спаму.

Блоги, Вікі. Останнім часом з’явилися веб-сайти, які можна вільно редагувати – блоги й вікі. Наприклад Вікіпедія створена за цією технологією. Оскільки ці сторінки відкриті для вільного редагування, на них може розміщуватися спам.

SMS-повідомлення. Спам може поширюється не тільки через Інтернет. Рекламні SMS-повідомлення, які надходять на мобільні телефони особливо неприємні тим, що від них важче захиститися, і одержувач іноді повинен платити за кожне повідомлення. Це може бути досить велика сума, особливо якщо абонент використовує роумінг.

Інтернет-шахрайство або фішинг.

Фішинг (різновид спаму) – це спосіб мережного шахрайства, який використовується злочинцями, щоб примусити вас розголосити свої особисті відомості. Фішинг розвивається найбільш стрімко серед методів крадіжки особистих коштів та інформації в Інтернеті.

Фішери вдаються до різноманітних прийомів, щоб обдурити вас, у тому числі електронних листів і веб-сайтів, схожих на справжні. Типовим способом фішингу є спамування користувачів підробленими повідомленнями, які нагадають справжні повідомлення широко відомих веб-сайтів або компаній, що користуються довірою користувачів, таких як емітенти кредитних карток, банки, благодійні організації або заклади електронної торгівлі. Метою розповсюдження підроблених повідомлень є отримання від споживачів таких особистих відомостей: власного імені та імені користувача; номера телефону й адреси; пароля або PIN-коду; номера банківського рахунка; номера дебетової або кредитної картки; коду валідації кредитної картки (CVC) або ідентифікаційного значення картки (CVV); коду соціального страхування.

Флейм (від англ. flame – вогонь) – обмін повідомленнями в інтернет-форумах і чатах: словесна війна, яка не має жодного стосунку до початкової теми. Повідомлення флейму містять особисті образи і часто направлені на подальше розпалювання сварки. Флейм спалахує через образу на віртуального співрозмовника.

Найбільш часті причини флейму:

• Дружні глузування, невдалі і двозначні жарти, натяки тощо – образливі при нормативному тлумаченні в серйозному сенсі.
• Різкі висловлювання на адресу «сторонніх об’єктів» (ігор, корпорацій, спортивних команд, програм, фільмів, артистів), які хоч і не є нападками на особу, але можуть сприйматися нею близько до серця.
• Неаргументована критика чи «насмішка», наприклад з приводу тезисного висловлювання, без висунення антитези.
• Деякі полемічні прийоми (наприклад шляхом доведення до абсурду правильно вираженої думки співрозмовника за допомогою підміни понять).
• Зверхні вирази, викликані помилковим визначенням віку або кваліфікацію співрозмовника.
• Кидання виклику співрозмовника.
• Різні погляди на політичні та історичні події.
• Дебати, полеміка, демагогія з використанням образливих висловлювань, що не мають відношення до початкової теми.

Тролінг (від англ. trolling) – розміщення в Інтернеті (на форумах, в групах новин Usenet, в вікі-проектах та ін.) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм, конфлікти між учасниками, образи, війну правок, марнослів’я тощо. Тролінг є грубим порушенням мережевого етикету (нетикету).

Флуд (від англ. flood /flʌd/ – «повінь», «потоп») – марнослів’я, повідомлення в інтернет-форумах і чатах, яке займає (в багатьох випадках) великі об’єми і не несе якоїсь нової чи корисної інформації. Крім того, на форумах флудом називають будь-яке повідомлення, яке не стосується теми форуму (офтопік). Особа, яка поширює флуд, називається флудером. Мережевий етикет засуджує флуд і флейм, тому що вони утруднюють спілкування, взаємодопомогу і обмін інформацією. В багатьох інтернет-форумах створюються спеціальні окремі розділи і теми «для флуду» (на деяких форумах їх з гумором називають галявина флудера), щоб флудери не поширювали свою діяльність на інші розділи і теми.

Офтопік – (інакше «oффтопік» або «oфф» або «оффтоп», від англ. off-topic) – повідомлення поза темою (топіку) поточного обговорення. Зустрічається, коли учасники інтернет-спільноти починають спілкуватися на другорядні або (що більш характерно) на зовсім далекі теми, що відрізняються, від заявленої в заголовку поточного обговорення. Неприємність офтопіку заключається в тому, що люди, що шукають інформацію по темі, записаній в заголовку теми, і що містить офтопік, заходять в її обговорення, надіючись побачити там корисну інформацію, але наштовхуються на зайву інформацію, що не приносить їм користі. Таким чином, ефективність пошуку може бути сильно занижена, якщо модератор обговорення не прийме відповідних мір до послаблення офтопіка в них.